Фолікуліт: причини, симптоми, класифікація, лікування

Як проявляється фолікуліт, форми захворювання і методи лікування

Фолікуліт означає "запалення волосяної цибулини". Такий процес супроводжує групу захворювань шкіри, викликаних стафілококової інфекцією. Фолікуліти відносяться до піодерміти – гнійничкові хвороб шкіри, найпоширенішим з дерматозів.

На частку пиодермий доводиться половина випадків тимчасової непрацездатності внаслідок шкірних захворювань. Чимала частка з них належить і фолікулітом. Вони можуть зустрітися у різних людей, але найбільш часто вражають представників певних професій – гірників, будівельників, металургів, працівників транспорту. Тому піодерміти і фолікуліт зокрема – соціально-значущі захворювання, в боротьбі з якими повинні брати участь і держава, і роботодавці в найбільш небезпечних з точки зору дерматологічної захворюваності галузях.

Причини і фактори розвитку

Фолікуліт – захворювання, яке викликають стафілококи. Ці мікроорганізми постійно присутні на шкірі більшості людей. Вони поширені і в навколишньому середовищі – грунті, пилу, повітрі. Більшість з видів стафілококів, що живуть на шкірі, не викликають захворювання. Лише у 10% людей зустрічаються патогенні штами.Однак після перенесеного фолікуліту або інший стафілококової інфекції частота народження хвороботворних стафілококів на шкірі збільшується до 90%, що сприяє рецидивам і хронічного перебігу захворювання.

Стафілококи представлені трьома видами: золотистий (викликає захворювання), епідермальний (за певних умов набуває патогенність) і сапрофітні (безпечний для людини). Золотистий стафілокок виділяє фермент коагулазу, яка викликає коагуляцію (згортання) сироватки, що входить до складу крові і лімфи. Тому при попаданні стафілокока в шкіру відбувається раннє обмеження запалення внаслідок згортання плазми в оточуючих лімфатичних судинах. Утворюється обмежений гнійний осередок.

Стафілокок продукує і інші ферменти, зокрема, гіалуронідазу, яка руйнує сполучну тканину, сприяючи проникненню інфекції вглиб шкіри.

Крім стафілококів, викликати захворювання можуть псевдомонади, грамнегативні бактерії, віруси, грибки. Однак такі випадки зустрічаються значно рідше і виникають переважно на тлі імунодефіцитних станів.

Заразний чи ні фолікуліт? Так, заразний, при користуванні спільними рушниками, одягом, при тісному побутовому контакті. Особливо легко заражаються маленькі діти. У дітей є додаткові передумови для розвитку шкірних інфекцій – це недосконалість бар'єрних властивостей епідермісу через його високої рихлості, вологості, м'якості.

Для розвитку хвороби необхідно, щоб у людини були не тільки стафілококи на поверхні шкіри, але і інші причини, що провокують фолікуліт. Сприятливі фактори діляться на внутрішні (ендогенні) і зовнішні (екзогенні).

До ендогенних причин фолікуліту відносяться:

  • цукровий діабет і гіперглікемія;
  • гіперандрогенія (наприклад, при порушенні функції надниркових залоз або яєчників у жінок);
  • хвороби щитовидної залози;
  • вегето-судинна дистонія;
  • недолік в харчуванні білка;
  • гіповітаміноз А і С;
  • гострі інфекційні захворювання, зокрема, респіраторні інфекції та грип;
  • важкі хронічні хвороби (туберкульоз, злоякісні пухлини, хвороби травної системи);
  • імунодефіцит зі зниженням числа CD4, зокрема, синдром набутого імунодефіциту (СНІД);
  • тривале лікування антибіотиками.

Екзогенні фактори, здатні спровокувати стафілококовий фолікуліт:

  • травми: садна, расчеси, подряпини тварин, опіки;
  • забруднення шкірного покриву на виробництві;
  • поганий догляд за шкірою новонароджених;
  • недотримання рекомендацій лікаря після лазерної епіляції і інших інвазивних косметичних процедур;
  • переохолодження та перегрівання.

Обтяжує перебіг СНІДу еозинофільний фолікуліт. Зовнішні прояви його звичайні, особливістю є еозинофільна інфільтрація у вогнищі запалення, що побічно свідчить про аутоімунному механізмі хвороби. При СНІД розвивається також герпетичний фолікуліт – ознака важкого пригнічення імунітету. Його прояви різноманітні від простого запалення волосяних цибулин до утворення великих гнійних вогнищ і шкірних виразок. На тлі імунодефіциту виникає і грибковий фолікуліт, спричинений представниками пологів фіроспорум або кандида.

У пацієнтів, протягом довгого часу отримували антибактеріальну терапію з приводу запальних захворювань шкіри, зокрема, вугрової хвороби, в результаті пригнічення нормальної шкірної мікрофлори виникає грамнегативного фолікуліт. Він викликаний клебсиеллой, протеєм, кишковою паличкою, ентеробактеріями.Відмінність його від звичайного полягає в більшій лікарської стійкості мікроорганізмів, при його появі необхідно змінити тактику антимікробної лікування.

екзематизована фолікуліт

поширений фолікуліт

Класифікація

Фолікуліт буває поверхневим, що зачіпають лише гирла волосяних цибулин, і глибоким, що характеризується ураженням, як епідермісу, так і дерми. Крім того, розрізняють гострий фолікуліт і хронічний. Поширена форма хронічного фолікуліту – сикоз.

Глибокі стафилодермии, обумовлені запаленням фолікулів, класифікуються наступним чином:

  • глибокий фолікуліт;
  • епіляційних;
  • абсцедирующий або підриває.

Клінічні прояви

Загальні симптоми фолікуліту, які не залежать від його форми і обумовлені властивостями самих стафілококів: гнійники, пов'язані з волосяними цибулинами, в їх центрі нерідко визначається волосся. Вони мають конічну або напівкулясту форму, товсті стінки, містять густий гній жовто-зеленого кольору.

поверхневий фолікуліт

Інакше називають остіофоллікулітах або стафілококовим імпетиго.Він може викликатися і іншим мікроорганізмом – псевдомонадами (синьогнійної палички). Поразка виглядає як бульбашка розміром з сірникову головку або менше, оточений яскраво-червоним обідком, викликаним запальною реакцією шкіри. У центрі його проходить волосся. Остіофоллікуліт може бути одиночним, вражати невеликі шкірні ділянки або поширюватися на великій поверхні.

Хвороба починається з почервоніння і чутливості шкіри біля волосяного фолікула, потім з'являється припухлість, в центрі якої розташовується невеликий гнойничок з зеленуватим вмістом. Через кілька діб вміст зникає, поверхня гнойничка підсихає, і він безслідно проходить. Гнойнички можуть розташовуватися групами, але вони ніколи не зливаються. Поява свіжих вогнищ по периферії нехарактерно. Псевдомонадних фолікуліт виникає після прийому гарячої ванни, якщо вода була погано дезінфікована: гноеродная паличка легко проникає в розпушений епідерміс і розмножується в волосяних цибулинах і сальних залозах.

Бувають випадки формування досить великих утворень діаметром до 1 см (стафилококковое імпетиго Бокхарта).Вони з'являються на тилу кистей і часто є ускладненням корости.

Поверхневий фолікуліт розташовується переважно на обличчі і шиї, передпліччях, стегнах, гомілках.

глибокий фолікуліт

Супроводжується проникненням мікробів вглиб волосяної цибулини. При цьому навколо волоса спочатку з'являються болючі вузлики, які перетворюються в гнійнички. Через 5-6 днів бульбашка зсихається, після нього залишається маленький рубчик. При несприятливому перебігу захворювання інфекція поширюється в глибокі шари шкіри, викликаючи некроз навколишніх тканин. Найчастіше зустрічається глибокий фолікуліт волосистої частини голови і задньої поверхні шиї, а також на спині.

хронічний фолікуліт

Супроводжується виникненням все нових і нових запалених волосяних цибулин і сальних залоз. При огляді видно гнійники на різних стадіях розвитку – тільки з'являються, напружені гнійні, зсихаються і рубцующиеся. Хвороба найчастіше виникає на ділянках тіла, що піддаються постійному тертю або пошкодження. Наприклад, при терті грубої одягу у робітників гарячих цехів фолікуліт локалізується на передпліччях, шиї, сідницях, на ногах.У літніх людей, які страждають на атеросклероз судин головного мозку, часто з'являється себорея і свербіж шкіри, тому фолікуліт локалізується на голові. Хронічного перебігу хвороби сприяють ендогенні фактори, розглянуті вище.

Одна з форм хронічного фолікуліту – сикоз, що вражає чоловіків. Гнойнички розташовуються на шкірі обличчя, в області бороди і вусів. У жінок ця форма може спостерігатися на лобкової частини, гомілках. Сприятливі фактори – пошкодження шкіри при голінні в поєднанні з ендогенними причинами – зниженням імунітету, гіпофункцією статевих залоз, зміненою чутливістю (сенсибилизацией) до антигенів стафілокока, наявністю вогнищ хронічної інфекції (тонзиліт, карієс).

Спостерігається постійно рецидивуючий поява все нових запалених фолікулів. Вони знаходяться на різній стадії розвитку, пронизані посередині волоссям, містять густий жовтий або зелений гній, незначно болючі, супроводжуються свербінням шкіри. Характерно злиття вогнищ з утворенням великої поверхні, покритої гнійниками.

Декальвірующій фолікуліт

Інша назва епіляційних фолікуліт.Характерний для чоловіків, вражає він волосяну частину голови. Найважливішу роль в розвитку захворювання грає імунодефіцит, як первинний, так і набутий. Хвороба починається з формування пустули (бульбашки). Вона не дуже болюча, але досить швидко ускладнюється некрозом (відмиранням) тканин волосяних цибулин. На місці гнойничка надалі утворюється бура кірочка, після видалення якої залишається рубчик, волосся в цьому місці випадають і більше не ростуть. Формується осередкове облисіння.

Що підриває фолікуліт Гофмана

Вражає волосяну частину голови у юнаків і молодих чоловіків. Він має обмежену локалізацію, але своєрідне глибоке поширення. На шкірі тім'яної або потиличної частини з'являється припухлість, що має форму кола, овалу, бобу, консистенція її м'яка, поверхня "провалюються" – флюктуірующая. Шкіра над нею має неприродний відтінок – від жовтуватого до синюватого, волосся на ній немає, вона натягнута і стоншена. Вогнища розташовуються групами, зливаються, формуючи валики. На поверхні їх є отвори, при натисканні з цих фістул виділяється гній. Отвори ведуть в сполучені між собою ходи, як би підривають шкіру. Якщо ввести в фістулу тонкий зонд, він легко пройде в сусідній вогнище.

лікування

Лікування фолікуліту має бути комплексним:

  • правильне харчування;
  • дотримання правил гігієни;
  • обробка вогнищ антисептиками;
  • застосування місцевих засобів і ліків для прийому всередину;
  • фізіопроцедури;
  • фітотерапія;
  • боротьба з супутніми захворюваннями і усунення вогнищ хронічної інфекції.

Принципи харчування і гігієни при фолликулитах

  • нормальний вміст білка, в тому числі і тваринного походження;
  • обмеження тваринних жирів і рафінованих вуглеводів (цукру, шоколаду), борошняних виробів, прянощів, алкоголю, міцного чаю і кави, а також йодованої солі;
  • збільшення вмісту в раціоні рослинної клітковини, додатковий прийом її у вигляді висівок;
  • насичення їжі вітамінами, особливо корисні морква, чорна смородина, шипшина.

У хворого повинні бути окремі постіль, рушник, одяг, предмети особистої гігієни. При гнійних процесах бажано часто міняти білизну, наволочки, прати їх з додаванням дезінфікуючих засобів або кип'ятити. Хворому рекомендується не вмиватися гарячою водою, щоб не стимулювати виділення шкірного сала. Чоловікам краще користуватися електробритвою.

Чи можна купатися при цьому захворюванні? Купання у відкритих водоймах, відвідування басейну, лазні, сауни забороняється. Митися хворий повинен під душем, використовуючи дитяче мило, не зашкодить і дігтярне. Шампуні краще використовувати спеціальні дерматологічні з вмістом кетоконазолу (протигрибкового препарату).

медикаментозна терапія

Про те, як лікувати фолікуліт, повинен розповісти лікар-дерматолог. Самолікування може бути неефективним і приводити до хронізації процесу і ускладнень.

Гнойнички на шкірі обробляють антисептичними розчинами: перманганату калію, борної кислоти, саліцилового спирту. Застосовують місцеві засоби, наприклад, мазь з антибактеріальним ефектом – ерітроміціновая, линкомициновую, Далацин-Т, епідермою, Зінеріт. При хронічних захворюваннях призначаються комбіновані засоби, що містять антибіотики і гормони: Оксікорт, дермазолон і інші.

Всередину призначаються антибактеріальні препарати (еритроміцин, доксициклін, цефалоспорини та інші), при необхідності – естрогени і гестагени, вітаміни А, С, Е, імуностимулятори.

Фізіотерапія призначається при стиханні процесу для запобігання рубцювання.Застосовується дермабразия, лазерне вплив.

Домашні процедури

Лікування в домашніх умовах можна доповнювати фітотерапією. Особа можна протирати свіжим соком подорожника, відваром вербової кори, настоями календули, оману, звіробою. Для вмивання можна використовувати настій березового листя. Всередину корисно приймати настій коренів лопуха. Допустимі і гомеопатичні препарати, зокрема, мазь Траумель С, яку потрібно втирати в шкіру кілька разів на день.

Наслідки нелікованого фолікуліту – поширення інфекції глибше в шкіру з формуванням фурункула, карбункула або абсцесу, а також приєднання грибкової інфекції – дерматомікози. Ці захворювання можуть навіть загрожувати життю хворого при попаданні мікроорганізмів в кров. Тому необхідно вчасно лікувати фолікуліт і вживати заходів для його профілактики, засновані на боротьбі з ендогенними і екзогенними факторами появи хвороби.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
Loading...
Як цей пост? Будь ласка, поділіться своїм друзям:
Залишити відповідь

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: